Тижні до виходу матері на роботу.

           Перше знайомство  із  вихователем і дітьми повинно відбуватися у другій половині дня на вечірній прогулянці, щоб малюк побачив найголовніший момент – як «батьки забирають своїх діточок із ДНЗ, бо вони тут тільки граються,  а не живуть». Коли частина дітей уже пішла додому,  педагог зможе приділити більше уваги новому вихованцю.

            Не потрібно у перший день залишати дитину до вечора у групі, бо таке тривале перебування в незнайомому оточенні — велике навантаження для неї.

Радимо в перші дні залишити дитину в дитсадку на 1-2 години. Ще через тиждень, за умови хорошої адаптації (про перебіг адаптації ви можете дізнатися у персоналу групи), можна залишити вже до обіду.
            До кінця місяця можна приводити дитину на цілий день. 

Коли ви  залишаєте дитину спати у перший раз, прийти за дитиною в ДНЗ потрібно відразу після того, як вона прокинеться. Зробити це необхідно для того, щоб прокинувшись,одягнувшись, малюк відразу міг вас побачити. В цьому віці діти ще плутають денний і нічний сон.
           Ніколи не виявляйте у присутності дитини своїх переживань, не шкодуйте з приводу того, що Як підготувати дитину до вступу в дитячий садок 
 

Поради батькам!

​

         Дослідження вчених свідчать, що можна допомогти малюкові подолати труднощі звикання і навіть певною мірою запобігти їм, якщо заздалегідь підготувати дитину до майбутніх змін. Головна роль тут належить батькам.
У ЧОМУ ПОЛЯГАЄ ПІДГОТОВКА ДИТИНИ ДО ЯСЕЛ?

1. Передусім потрібно організувати життя дитини в сім'ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному закладі.

За 1-2 тижні привчіть малюка вчасно прокидатися – приблизно за годину  до виходу з дому, щоденно влаштовуйте репетиції «тихого часу». Цим ви значно полегшите маляті звикання до садочка.

 2. Добре, якщо зацікавите сина чи доньку дитячим садком, викличете бажання йти туди.
 

           Для цього під час прогулянок з дитиною покажіть їй будівлю дошкільного закладу, ігрові майданчики; разом поспостерігайте за грою дітей, розкажіть про їхнє життя в садочку. Наприклад, так: «Коли малюки підростають, вони всі приходять у дитячі садочки. Тут багато красивих іграшок – дивись, як діти граються. Скоро і ти ходитимеш сюди».

 

              Не можна залякувати дитину садком, погрожувати: «Не слухатимешся – віддам у садок». Це викличе страх перед дошкільним закладом і, безумовно, погіршить стан дитини в період звикання до незнайомого оточення. Навпаки, потрібно викликати в неї бажання ходити до садка: «Якщо слухатимешся, не плакатимеш, то підеш у дитячий садок». 

           

              Щоб полегшити звикання, познайомте сина чи доньку з майбутнім вихователем, поговоріть із ним так, щоб дитина чула про те, що ваш малюк уже підріс і ходитиме до садка, де про дітей піклується добра вихователька, яка грається, займається з ними. Вихователь, зокрема, лагідно запевняє малюка, що в садочку йому буде добре. Потрібно викликати в дитини позитивні спогади про відвідування дошкільного закладу, бажання швидше підрости й піти у садок.

​

3. Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім'ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності.

          Іноді, прагнучи зекономити час, батьки поспішають самі одягнути, нагодувати дитину, чим стримують формування в неї необхідних умінь. Такі діти, звикнувши до надмірної опіки, у садочку почуваються безпорадними і самотніми. 

 

             До виповнення маляті одного року допоможіть йому навчитися самостійно сідати на дитячий стілець, пити з чашки, яку підтримує дорослий, після одного року вчіть користуватися ложкою, їсти суп із хлібом, різні страви. Хай спочатку рухи дитини невпевнені — підгодуйте її другою ложкою, але кожну спробу зробити щось самостійно обов'язково схвалюйте: «Молодець, ти сам уже вмієш їсти». Не шкодуйте часу — маляті це дуже знадобиться.

 

             На момент вступу в садок потрібно навчити дитину самостійно мити руки, брати активну участь у роздяганні, складанні одягу. Легше звикають до садка ті, діти, які: 
 - уміють самостійно їсти і пити; 
 - активно беруть  участь в одяганні і роздяганні (натягують труси, колготи, одягають шкарпетки, взуття);      
 - самі засинають;     
 - можуть зайняти себе якоюсь грою. 
 

            По можливості відучіть дитину від шкідливих звичок: пустушки, пляшки з кашею, обов’язково виключить памперси.
Досить складно буває маляті оволодіти правилами поведінки в дитячому садку. Особливо погано почуваються діти, яким у сім'ї нічого не забороняли. Перші вимоги вихователя (не бавитися під час занять, їжі, умивання, не хапати за волосся дітей; не брати речі зі столу вихователя тощо) викликають у них образу, а іноді й плач. 

         

               Потрібно, щоб із перших місяців життя дитина чула і поступово починала розуміти звернені до неї вимоги: «Не кидай іграшки, тримай у ручках, ось так», «Треба помити руки, не можна їсти брудними руками», «Не можна щипати тата, йому боляче». Після року дитина здатна виконувати нескладні прохання (подати книжку, присунути стільчик). При цьому потрібно домогтися виконання вимог дорослого, схвалювати: «Молодець, Сашко, граєшся тихенько, нікому не заважаєш»; «Яка у мене гарна помічниця — принеси капці». Проте цим не обмежується підготовка дитини до садка.

 

               Процес переодягання - один з найскладніших для малюка. Але ви істотно полегшите дитині життя в дитячому садку, підібравши відповідний одяг. Вибирайте те, що дитина легко і швидко може надіти і зняти самостійно. Якщо це брюки, то краще з гумкою на поясі, якщо кофта - то з мінімумом ґудзиків, якщо блискавка на куртці - то з великим язичком
 

4. Дуже важливо навчити малюка гратися.
Спостереження свідчать, що діти, які тривало, не відволікаючись, граються іграшками, захоплюються  грою і рідко згадують про розлуку з рідними, легше звикають до нового оточення.

 

               Деякі батьки вважають, що будь-яка дитина сама добре вміє гратися. Насправді ж діти раннього віку просто маніпулюють іграшками, виконують одноманітні дії, кидають, стукають, гризуть, не знаючи, як застосувати їх. Тут на допомогу повинен прийти дорослий. Щоб гра була цікавою, тривалою, розвивала дитину, потрібно розкрити їй призначення іграшки і способи дії з нею (із чашки потрібно напувати ляльку, ведмедика, зайчика; у ліжечку лялька спатиме).

 

                 Спочатку показують іграшку, називаючи її, просять дитину повторити, потім показують і називають дію, віддають іграшку дитині з проханням зробити так само. «Я беру м'ячик і кочу його, ось покотився м'ячик прямо до Оленки. А тепер ти візьми м'ячик, коти його мамі». Спочатку можна допомогти малюку, беручи його руку у свою, і обов'язково схвалювати всі намагання наслідувати дорослого. Така спільна діяльність формує в дитини, крім ігрових умінь, потребу і навички спілкування.

5. Одна з головних причин труднощів перших днів дитини в яслах — недостатній досвід спілкування з іншими дорослими і дітьми.
 

            Дитина, яка спілкується лише з членами своєї родини, боїться сторонніх, не вміє правильно реагувати на їхні звертання. Звісно, опинившись серед дітей, незнайомих людей у яслах, таке маля почувається неспокійно. Іноді батьки самі мимоволі формують у сина чи доньки негативне ставлення до сторонніх, говорячи: «Не слухатимешся, оцей злий дядя тебе забере» тощо. Потрібно навпаки виховувати в дитини привітне ставлення до дорослих і дітей. 

​

              Щоб малюк сміливо ввійшов у групу однолітків, не ховався за вихователя, відмовляючись гратися з дітьми, потрібно привчати його до контактів із дітьми заздалегідь, виховувати доброзичливе ставлення до них. 

Простежте як малюк спілкується з іншими дітьми. Навчіть його правильно вітатися з ними, просити дозволу гратися разом, пропонувати іграшки іншим дітям, прощатися і т.д. Запитуйте малюка про його нових друзів. Так, гуляючи з дитиною на ігровому майданчику, учіть її нікого не ображати, не забирати іграшки, спонукати до гри з однолітками: «Покоти м'ячик Ігорю. А тепер Ігор тобі покотить. Молодці, хлопчики, добре граєтеся».

 

                За декілька тижнів до садка залишайте малюка з бабусею або нянею частіше, ніж зазвичай. Покажіть йому, що ви завжди повертаєтеся тоді, коли обіцяли. Можна навіть придумати свій особливий прощальний ритуал - секретне рукостискання, підняту долоню або поцілунок при розставанні. Почніть його виконувати вже тепер.
 

              Коли ж починати формувати в дитини комунікативні вміння? Відповідь однозначна: якомога раніше.

            Дослідження вчених свідчать: що раніше дорослі починають розмовляти з немовлям, то швидше формується його мовлення, відбувається розумовий і фізичний розвиток. Якщо немовляті достатньо пестощів, розваг, лагідних емоційних звертань, то з віком потреби у спілкуванні значно ускладнюються. Після 6-ти місяців у дитини посилюється інтерес до навколишніх предметів і дій із ними. Тому потрібно більше розмовляти з нею під час гри, одягання, умивання. Доречно використовувати вірші, приказки: «Водичка, водичка, умий Олі личко» тощо. Це створює у дітей радісний настрій, сприяє розумінню мови, посилює бажання пізнавати довкілля.

6. Значну увагу потрібно приділяти розвитку мовлення.

             Це так само полегшить адаптацію.  Адже дитина зможе висловити свої бажання, повідомити про потреби за допомогою хоча б одного-двох слів або відповідаючи на запитання простим «так» чи «ні», і вихователь зможе допомогти їй. Якщо ж малюка не навчили користуватися мовою, часто можна спостерігати таке: кричить, вередує, сердиться, що його не розуміють; не відповідає на лагідні запитання, відкидаючи запропоновані іграшки. Починають нервувати і дорослі, втративши надію заспокоїти маля. 

 

            Щоб такого не сталося, учіть дитину ще до року користуватися спрощеними, а потім і повними словами (самі вимовляйте слова правильно), звертатися з проханням, відповідати на запитання. Уважна мама звикла розуміти свою доньку і без слів. Та не потрібно завжди поспішати виконувати її бажання. Краще звернутися до дитини: «Що ти хочеш? Пити? Скажи: пи-ти». 

 

           Дитина повинна знати своє ім'я, розуміти назви частин тіла людини, найуживаніших побутових предметів і процесів (стіл, стілець, чашка, ложка, їсти, гратися, гуляти тощо).           Дбаючи про це, називайте словами добре знайомі дитині дії та предмети. Наприклад, одягаючи дитину: «Сашко вдягнеться і піде гуляти. Що будемо одягати: шапку, чобітки, пальто».

              Якщо дитині вже виповнилось 3 роки обговоріть з дитиною різні труднощі, які можуть виникнути в дитячому садку. Підкажіть: якщо в неї виникнуть проблеми (заболить животик, голівка, захочеться пити чи в туалет) треба сказати про це вихователю.

Дитина повинна чути правильне звернення батьків до вихователя (по імені та по батькові) і вчитися цьому самій.

7. Прагніть оформити маля в дошкільний заклад хоч за три-чотири доводиться віддавати її до ясел.

 

     Навпаки, висловте захоплення цікавими іграшками: усім своїм настроєм, ставленням до вихователя, інших дітей підкресліть упевненість, що вашій дитині буде тут добре.

    Тримайте тісний зв'язок з персоналом групи, і будьте певні, що працівники зуміють прийняти і зрозуміти Вашу дитину, і по материнські дбатимуть про неї!