Музичну освіту здавна вважають елітною: кілька століть                                                         тому дітей з аристократичних сімей обов’язково навчали                                                          гри на музичних інструментах. І це було не лише даниною                                                      моді. Вважалося, що музичні заняття виховують у дитини                                                      риси майбутнього аристократа – високий рівень інтелекту,                                                    розвинене просторове та абстрактне мислення, емоційну                                                        шляхетність та організованість.

 

            Сучасні наукові дослідження свідчать про те, що розвиток музичних здібностей, формування основ музичної культури потрібно починати в молодшому дошкільному віці.

 

            Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція 2016 року) націлює педагогів на формування у дітей життєвої мистецької активності як важливої складової особистісної культури кожної дитини, на прищеплення дітям естетичного ставлення до музичних творів, музичних явищ, до власної музичної діяльності та до діяльності інших людей під час активної музично-практичної діяльності виконавства, творчості й сприйняття музики, на формування у дітей основи музичного сприймання, різноманітних практичних виконавських навичок: співочих, музично-рухових, музикування, творчих виконавських вмінь в основних видах дитячої музичної діяльності.

​

                                                           Музичний розвиток надає нічим не замінний вплив на                                                            загальний розвиток дитини: формується емоційна                                                                      сфера, удосконалюється мислення, дитина робиться                                                                  чуйною до краси в житті і мистецтві. Дошкільний вік є                                                              надзвичайно важливим для подальшого оволодіння                                                                  музичної культурою. Якщо в процесі музичної                                                                               діяльності буде сформовано музично-естетичну                                                                             свідомість, це не пройде безслідно для подальшого           розвитку людини, його загального духовного становлення.

 

            Музична діяльність включає в себе не тільки сприйняття

музики, а й посильне дітям виконавство, засноване на досвіді

сприйняття: спів, гра на музичних інструментах, музично-ритмічні

рухи. За допомогою співу, гри на музичних інструментах можна

розвинути іншу музичну здатність – уміння уявити і відтворити

висоту музичних звуків в мелодії. Розвиток цієї здатності

припускає розумові операції: порівняння, аналіз, зіставлення,

запам’ятовування – і, таким чином, впливає не тільки на

музичний, а й на загальний розвиток дитини.

​

        Навчаючись грати на музичних інструментах, діти відкривають  для себе світ музичних звуків та їх співвідношень, більш усвідомлено розпізнають красу звучання різних інструментів.

 

                                                 Я побачила, що у дітей краще розвиваються почуття ритму,                                                  тембровий та гармонічний слух, музична пам’ять,                                                                        покращується якість співу (діти співають чистіше), чіткіше                                                    відображують ритм під час виконання музично-ритмічних                                                    рухів. Музикування допомагає дитині подолати зайву                                                                сором’язливість, скутість.

​

          Гра на музичних інструментах – це чудовий засіб не

тільки індивідуального музичного розвитку дитини, але й

розвитку її мислення, творчої уяви, а гра в оркестрі

розвиває вміння будувати позитивні міжособистісні

відносини між дітьми і таким чином сприяє подальшій

соціалізації дитини в навколишньому суспільстві.